Банки : Зміни до Закону України «Про виконавче провадження»

 

  Тексти документів, розроблених у рамках модулів


Модуль 2
«Банки та банківська діяльність. Нормативно-правове забезпечення розвитку кредитних відносин в Україні»

Зміни до Закону України «Про виконавче провадження”

Діюча редакція
Ст. 52 «Звернення стягнення на заставлене майно»:
Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається як для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, так і для задоволення вимог інших стягувачів. Для задоволення вимог стягувача-заставодержателя стягнення звертається на заставлене майно боржника при недостатності у нього іншого майна для повного задоволення цих вимог, з додержанням встановлених законодавством прав заставодержателя та вимог глави 6 цього Закону. Стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, в порядку примусового виконання допускається лише у разі, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Кошти, отримані від реалізації заставленого майна, використовуються насамперед для задоволення зобов’язань боржника перед заставодержателем, і лише залишок коштів — для задоволення вимог стягувача.
Пропозиції
У ст. 52, ч.2, після слів «майно боржника» виключити слова: «при недостатності у нього іншого майна»
Обгрунтування
Наведене в Законі формулювання надає підстав державним виконавцям приступити до реалізації заставленого майна, тільки у випадку відсутності у дебітора іншого майна, що, безперечно, порушує інтереси заставодержателя і протирічить вимогам норм Закона «Про заставу».