Банки : проект Змін і доповнень до Закону «Про банки і банківську діяльність»

  Тексти документів, розроблених у рамках модулів


Модуль 2
«Банки та банківська діяльність. Нормативно-правове забезпечення розвитку кредитних відносин в Україні»

Проект Змін і доповнень
до Закону «Про банки і банківську діяльність»

Стаття 49. Банківський кредит

Банківський кредит — кошти в національній валюті України та/або в іноземній валюті, що надаються банком фізичним та/або юридичним особам на умовах зворотності та платності.

Будь-які кошти, які надаються банком позичальнику у вигляді позики, позички, оведрафту, будь-якого іншого фінансового інструменту, незалежно від його найменування, є різновидом банківського кредиту, якщо вони надаються на умовах зворотності і платності.

Не є банківським кредитом будь-які позики, позички, овердрафти, інші інструменти, включаючи заборгованості і зобов’язання, незалежно від їх найменування, які надаються банком позичальнику або боржнику і які не передбачають одержання коштів від банку на умовах зворотності і платності.

Овердрафт є рідновидом банківського кредиту, пов’язаного з обслуговуванням банком поточного рахунку позичальника або кореспонденського рахунку банка, що є позичальником, якщо виконання банком платіжного доручення позичальника за рахунок коштів банка здійснюється на умовах зворотності і оплатності.

Міжбанківський кредит є різновидом банківського кредиту, позичальником якого є інший банк. У міжбанківській діяльності, міжбанківський депозит є різновидом міжбанківського кредиту.

Стаття 49-1. Надання банківського кредиту

Банк не може бути ніяким чином примушений надавати банківський кредит.

Будь-яка відмова банку надати кредит будь-якому позичальнику, включаючи державні і муніципальні органи, з мотиву комерційної недоцільності є законною.

Банк надає банківський кредит шляхом переказу коштів банком на рахунок позичальника, оплати рахунків, виставлених на позичальника, третіми особами, виконання платіжних доручень позичальника за рахунок коштів банку, або шляхом видачі готівки з каси банку, з урахуванням встановлених законодавством України обмежень стосовно валютних і готівкових операцій.

Банківський кредит може надаватися на одноразовій основі або на основі автоматичного поновлення.

Банкіський кредит також може надаватися в межах кредитної лінії. Кредитна лінія є зобов’язанням банку надати банківский кредит на вимогу позичальника у будь-який час протягом обумовленого між банком і позичальником періоду.

Стаття 49-2. Погашення банківського кредиту

Погашення банківського кредиту здійснюється шляхом повернення банку позичальником суми коштів, отриманих як банківський кредит.

Погашення банківського кредиту має місце також у випадку повернення банку іншою, ніж позичальник, фізичною або юридичною особою еквівалентної суми коштів, отриманих позичальником як банківський кредит.

Погашення банківського кредиту здійснюється шляхом використання тієї ж самої валюти, у якій було надано банківський кредит.

Погашення банківського кредиту може здійснюватися також шляхом використання іншої валюти, ніж валюта банківського кредиту, якщо банк на це дав згоду. У випадку отримання у погашення банківського кредиту іншої валюти, банк зобов»язаний продати її за валюту, у якій був наданий банківський кредит, не пізніше 3х наступних робочих днів, включаючи день погашення.

Погашення банківського кредиту не є сплатою винагороди за надання банківського кредиту.

Стаття 49-3. Зворотність банківського кредиту

Банківський кредит підлягає поверненню.

За домовленістю між банком і позичальником, повернення кредиту може відбуватися на визначену дату або на вимогу банка чи позичальника.

Стаття 49-4. Оплатність банківського кредиту

Надання банківського кредиту є оплатним.

Розмір винагороди за надання банківського кредиту визначається за домовленістю між банком і позичальником.

Винагорода за надання банківського кредиту встановлюється у вигляді процентів або відсотків по відношенню до банківського кредиту, або у фіксованій сумі.

Винагорода за банківський кредит в національній валюті України підлягає сплаті в цій же валюті. Винагорода за банківський кредит в іноземній валюті підлягає сплаті у валюті банківського кредиту, або в іншій іноземній валюті чи національній валюті України, якщо банк дав згоду на таку сплату. У випадку сплати винагороди в національній валюті України, банк має право вільно придбати відповідну кількість валюти банківського кредиту або іншої іноземної валюти протягом 5 робочих днів з дати отримання винагороди.

Сплата винагороди за надання банківського кредиту не є погашенням банківського кредиту.

Стаття 49-5. Рішення про банківський кредит

Рішення про надання банківського кредиту приймається банком, рішення про отримання банківського кредиту приймається позичальником. Банк і позичальник, відповідно, приймають рішення самостійно.

Рішення банку про надання банківського кредиту приймається колегіальним органом (кредитним комітетом) банку.

У випадку, коли позичальником банківського кредиту є юридична особа, яка має колегіальний виконавчий орган, рішення позичальника про отримання банківського кредиту приймається цим колегіальним виконавчим органом відповідно до установчих документів або іншим колегіальним органом управління позичальника. Рішення позичальника набуває чинності з моменту прийняття його колегіальним виконавчим органом, якщо інша дата не буде зазначена у рішенні цього органу.

Якщо установчі документи позичальника передбачають необхідність наступного схвалення рішення колегіального виконавчого органу вищим або найвищим органом управління позичальника, рішення позичальника про отримання банківського кредиту набуває чинності з дати такого схвалення, якщо інша дата не зазначена у резолюції про схвалення.

У випадку, коли позичальником банківського кредиту є юридична особа, яка не має у колегіального виконавчого органу, рішення позичальника про отримання банківського кредиту приймається одноособовим виконавчим органом позичальника. Таке рішення набуває юридичної сили внаслідок його затвердження вищим або найвищим органом управління позичальника. Рішення позичальника про отримання банківського кредиту набуває чинності з дати такого затвердження, якщо інше не буде зазначено в резолюції про затвердження.

Стаття 49-6. Угода про банківський кредит.
Особливості міжбанківської угоди

Відносини банківського кредиту між банком і позичальником виникають на підставі угоди між банком і позичальником про банківський кредит.

Угода про банківський кредит — угода, що містить умови, права та обов»язки стосовно надання банківського кредиту банком і повернення банківського кредиту позичальником, а також умови сплати винагороди за надання банківського кредиту.

Угода про банківський кредит укладається в письмовій формі, шляхом складення одного або декількох документів, або обміну письмовими документами по пошті, кур’єром, факсимільним або іншим зв’язком, який надає можливість здіснювати обмін документами. Письмовий документ підписується оригінальним підписом уповноваженого представника сторони або уповноважених представників кожної із сторін за кредитною угодою. У випадку, коли позичальником є юридична або фізична особа, що має печатку відповідно до законодавства, підписи представників сторін на письмовому документі скріплюється відповідною печаткою банка та/або позичальника у засвідчення того, що особа, яка підписала угоду, має належні повноваження на підписання угоди і діяла у відповідності із внутрішніми процедурами відповідно позичальника або банка.

Угода про банківський кредит між банком і позичальником юридичною-особою може бути укладена шляхом обміну електронними документами виключно у випадку, коли позичальник відомий банку і має, з точки зору банку, позитивну репутацію щодо погашення банківських кредитів. Електронний документ скріплюється електронним підписом уповноваженого представника відповідної сторони за кредитною угодою. У випадку відсутності електронного підпису, електронний документ вважається належним чином підписаний стороною,

(а) стосовно ключованих аутентичними ключом документу, якщо документ був ключований ключом, що належить стороні, із зазначенням прізвища і посади керівника сторони (для юридичної особи).

(б) стосовно документів у мережі Інтернет, якщо документ відправлено з електронної поштової скриньки або із сайту сторони, із зазначенням прізвища і посади керівника сторони.

(в) стосовно документів у системі Рейтерс та інших електронних систем, якщо документ відправлено з електронної поштової адреси сторони, із зазначенням прізвища і посади керівника сторони.

Угода про міжбанківський кредит, за письмовою домовленістю між банком і позичальником, може бути укладена по телефону за умови, що принаймі банк, який надає кредит, має технічну можливість зафіксувати деталі угоди на магнітофонну стрічку. Запис на магнітофонній стрічці має силу доказу факту укладення угоди у випадку наявності спору між бакном і позичальником стосовно укладення угоди про банківський кредит і її деталей.

Будь-який запис на магнітофонну стрічку телефонних розмов щодо укладення угоди про банківський кредит не має ніякого юридичного значення, в тому числі і сили доказу укладення угоди про банківський кредит, у випадку відсутності письмової домовленості між банком і позичальником про можливість укладення угоди по телефону.

Сторони за угодою про банківський кредит, укладеною по телефону, мають право розпочати її виконання виключно після обміну письмовими або електронними підтвердженнями деталей угоди, що співпадають.

Угода про банківський кредит, укадена з дотриманням вимог ції статті, має юридичну зобов»язувальну силу для банка і позичальника.

За наявності спору між банком і позичальником-юридичною особою стосовно існування між ними угоди про банківський кредит, кредитна угода вважається зобов»язуючою для позичальника, якщо банківський кредит був фактично наданий банком позичальнику і позичальник не повернув цей банківський кредит банку не пізніше наступного робочого дня як помилкові кошти та/або використав кошти банківського кредиту у будь-який спосіб, у таких випадках:

(а) представник позичальника уклав угоду про банківський кредит в межах належних йому повноважень, визначених установчими документами позичальника, але в майбутньому угода не була схвалена відповідним органом управління позичальника, як цього вимагають установчі документи позичальника;

(б) представник позичальника уклав угоду про банківський кредит в межах належних йому повноважень, визначених установчими документами позичальника, і при цьому мало місце принаймі одне порушення внутрішніх процедур позичальника щодо отримання банківських кредитів;

(в) представник позичальника уклав угоду про банківський кредит в межах належних йому повноважень, визначених установчими документами позичальника, і при цьому мало місце принаймі одне порушення установчих документів та/або внутрішніх процедур позичальника щодо призначення цієї особи на відповідну посаду позичальника;

(г) представник позичальника уклав угоду про банківський кредит на підставі довіреності позичальника, виданою посадовою особою позичальника, яка не мала повноважень на видачу такої довіреності, відповідно до установчих документів або рішення найвищого керівного органу позичальника;

(д) представник позичальника уклав угоду про банківський кредит на підставі довіреності позичальника, яка хоч і була видана посадовою особою позичальника, яка мала повноваження на видачу довіреності, відповідно до установчих документів або рішення найвищого керівного органу позичальника, але не мала повноважень укладати угоди про банківський кредит від імені позичальника;

(е) будь-яке інше недотримання з боку органів управління або посадових осіб позичальника внутрішніх повноважень та/або процедур стосовно прийняття рішення про отримання банківських кредитів або укладення угод про банківські кредити.

Стаття 49-7. Обов’язок банку перевіряти платоспроможність позичальника

Банк зобов’язаний перед прийняттям рішення про надання банківського кредиту перевіряти спроможність позичальника повернути кредит і сплатити винагороду за кредит, у відповідності до вимог, встановлених Національним банком України щодо ризиків, а також у відповідності із власною кредитною політикою банка.

Стаття 49-8. Особливості грошового забезпечення банківського кредиту

Кошти, а також майнові права на ці кошти, що були надані банку як забезпечення або покриття виконання позичальником зобов»язань щодо погашення банківського кредиту та/або сплати винагороди за надання банківського кредиту, якщо такі кошти забезпечення або покриття утримуються рахунку банка, не за лежно від того, зареєстрованене чи ні у державному реєстрі забезпечення чи покриття, з моменту фактичного надання банківського кредиту і до закінчення дії угоди про забезпечення або покриття не можуть бути без згоди банка:

(а) надані у забезпечення за іншою угодою про банківський кредит;

(б) надані у забезпечення чи заставу за будь-якою іншою цивільно-правовою угодою;

(в) об’єктом податкової застави, що виникла після фактичного надання банком банківського кредиту;

(г) об’єктом будь-якого безспірного або примусового стягнення, в тому числі і в порядку виконавчого провадження.

Стаття 49-9. Банківські акредитиви

Банквскький акредив не є банківським кредитом.

Обмеження, встановлені в пунктах «а»-«г» статті 49-8, також застосовуються до банківських покритих акредитивів за тих же умов, які встановлені цією статтею для банківських кредитів.

Віктор Колесник
кандидат юридичних наук,
експерт Асоціації українських банків,
начальник юридичного департамента
банку «Креді-Ліоне-Україна»