Про внесення змін до Основ законодавства України про культуру

 

  Тексти документів, розроблених у рамках модулів


Модуль 1
«Законодавче забезпечення розвитку національної культури та ЗМІ»

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Основ законодавства України про культуру

Верховна Рада України постановляє:

    1. Доповнити Основи законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст.294) новими статтями 21-1 та 21-2 такого змісту:
«Стаття 21-1 Неприбуткові організації у сфері культури

Неприбутковими організаціями у сфері культури є юридичні особи, які здійснюють діяльність, визначену статтею 12 цих Основ і відповідають критеріям неприбутковості, встановленим цією статтею.

Неприбуткова організація у сфері культури може здійснювати фінансово-господарську діяльність відповідно до цілей її утворення та в межах її цивільної правоздатності.

Кошти та інше майно, майнові права (у грошовому виразі), набуті неприбутковою організацією внаслідок її фінансово-господарської діяльності, за результатами звітного періоду не можуть більш ніж у три рази перевищувати її надходжень за той же період у вигляді бюджетних коштів, коштів та іншого майна, майнових прав (у грошовому виразі), наданих організації засновником (засновниками) організації, в тому числі у вигляді членських внесків, внесків учасників, а також безповоротної фінансової допомоги чи допомоги товарами, роботами, послугами (за їх ринковою вартістю), що надані безоплатно.

Обсяг майна суб’єктів підприємницької діяльності (часток у їх майні), яке на встановленому законом праві належить неприбутковій організації, не може більш ніж у три рази перевищувати загального обсягу іншого майна, що належить неприбутковій організації на кінець звітного періоду. Таке перевищення має бути усунено протягом року, наступного за звітним.

Майно неприбуткової організації у сфері культури може бути передано суб’єктам підприємницької діяльності лише в тимчасове користування на компенсаційній основі, за виключенням внесення майна до статутного фонду господарського товариства чи наділення майном іншого суб’єкта підприємницької діяльності.

Компенсація за користування-майном неприбуткової організації не може бути нижчою за звичайну ціну, крім випадків, коли майно надається в користування іншим неприбутковим організаціям.

Законом для окремих форм неприбуткових організацій у сфері культури та за видами їх діяльності можуть встановлюватися інші критерії ознак неприбутковості.

Стаття 21-2. Підтримка діяльності неприбуткових організації у сфері культури

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності неприбуткових організацій у сфері культури в межах своїх повноважень, визначених законами України.

Неприбутковим організаціям у сфері культури відповідно до закону надаються пільги по сплаті мита, податків та зборів (обов’язкових платежів), встановлюються податкові та інші пільги фізичним та юридичним особам, що підтримують неприбуткові організації.

Економічна підтримка неприбуткових організацій здійснюється у формах, передбачених законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування залучають неприбуткові організації на конкурсній основі до виконання загальнодержавних та місцевих програм, що фінансуються з відповідних бюджетів, а також до виконання замовлень для державних та місцевих потреб.

Держава залучає неприбуткові організації у сфері культури до участі у підготовці законопроектів та проектів інших нормативних актів органів влади, репрезентації України у різних сферах міжнародного культурного життя, забезпечує надання інформації, необхідної для реалізації завдань, визначених їх статутами (положеннями)».

  1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
  2. Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на забезпечення адресної цільової підтримки неприбуткових організацій у сфері культури за видами їх діяльності.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про культуру»

В Україні вже давно назріла проблема законодавчого врегулювання діяльності неприбуткових організацій, тобто таких організацій, які не ставлять собі за мету отримання прибутку. Вони мають включати в себе як державні та комунальні організації, так і організації інших форм власності, відомих на Заході як «третій сектор». За допомогою регламентації форм та обсягу їх цивільно-правових відносин, надання різного роду державної підтримки, в тому числі і через пільгову систему оподаткування можна було б забезпечити додаткові джерела фінансування соціальне важливих галузей, а також зробити важливий крок на шляху побудови громадянського суспільства в Україні на засадах демократії.

На жаль, до цього часу не існує профільного Закону щодо діяльності неприбуткових організацій. Певним чином вона врегульована Законом України ^Про оподаткування прибутку підприємств», де можна знайти визначення неприбуткових організацій та основні засади їх діяльності.

Даний законопроект ставить собі за мету закласти основи для створення сектору непідприємницьких організацій у сфері культури та мистецтв.

Визначені Основами законодавства України про культуру обсяги фінансування (не нижчі за 8 відсотків від національного доходу України) жодного разу не дотримувалися. Численні законопроекти, які ставили собі за мету створення пільгових податкових умов діяльності для тих чи інших культурних організацій, постійно відхиляються. Такі рішення пояснюються безадресністю податкової пільги, можливістю зловживання нею з боку підприємств з високою нормою рентабельності.

Тому і пропонується на розгляд Верховної Ради України зовсім інший підхід до стимулювання соціальне значущих сфер, в даному випадку галузі культури і мистецтв, — стимулювання через систему неприбуткових організацій. Це забезпечить адресність надання податкової пільги, додаткові джерела фінансування галузі, вищі обсяги та якість культурних послуг, можливість визначати для окремих форм неприбуткових організацій індивідуальні критерії ознак неприбутковості.

Звичайно, що цей законопроект є лише першим етапом запровадження такого підходу. Іншим кроком має бути внесення змін і доповнень до податкового законодавства.