Модуль 5
"Законодавча підтримка охорони громадського здоров'я в Україні"

---

Проект
Шевчук С.В.(НДП)

РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1 Основні поняття і терміни

Пацієнт

будь-яка особа, яка звернулася по медичну допомогу або скористалася нею, незалежно від того, в якому вона стані, хвора, здорова, чи як особа, що погодилася на медико-біологічні дослідження.

Права пацієнта

основні права людини, яка потребує медичної допомоги, на охорону власного здоров'я з точки зору забезпечення доступу до медичного обслуговування, рівноправності, якості та ефективності такої допомоги.

Документи пацієнта

письмові та графічні документи, а також комп'ютерні бази даних, що містять інформацію про пацієнта, включаючи відомості про стан його здоров'я, методи медичної допомоги, застосовані щодо нього, та про його приватне (особисте) чи сімейне життя.

Дискримінація пацієнтів

порушення принципу справедливості при наданні медичної допомоги пацієнтам, що перебувають в однаковому, з медичної точки зору, статусі на основі статевих, релігійних, етнічних, расових, політичних відмінностей, віку, стану здоров'я, соціально-економічного стану та за ознакою особистої антипатії.

Медична послуга

будь-яка дія, виконувана лікарем або іншим медичним працівником відповідно до існуючих медичних стандартів, що має на меті усунення або запобігання порушенням здоров'я і порятунок життя пацієнта і виконується в ургентному порядку або при його зверненні за обстеженням, лікуванням, профілактикою чи реабілітацією.

Медичне втручання

будь-який вплив на пацієнта з метою надання йому медичної допомоги, яка виконується лікарем чи іншим надавачем медичних послуг.

Доступ до медичної допомоги

можливість кожного пацієнта реалізувати свої права на одержання відповідної його потребам адекватної медичної допомоги згідно з чинним законодавством і на основі принципів рівності та справедливості.

Надавач медичних послуг

фізична чи юридична особа, яка відповідно до законодавства на підставі наявного у неї достатнього рівня кваліфікації, ліцензії або інших документів і дозволів надає медичні послуги.

Інформація пацієнта

надання пацієнтові відомостей про стан його здоров'я, можливі ризики, викликані захворюванням або пропонованим лікуванням, а також відомості про освіту, кваліфікацію і компетенцію лікуючого лікаря і відповідного медичного персоналу, включаючи дані про медичні послуги та їх альтернативи, і про те, яким чином ними можна скористатися в лікувально-профілактичній установі, що надає допомогу пацієнту.

Інформована згода пацієнта

попередня умова будь-якого медичного втручання, що передбачає добровільне прийняття пацієнтом рішення про проведення курсу лікування чи отримання медичної процедури після надання йому лікарем достовірної і достатньої інформації у зрозумілій для нього формі, за умови незастосування медичним персоналом примусу, обману, погроз і т.п. при прийнятті пацієнтом зазначеного рішення.

Відмова від лікування

добровільне заперечення пацієнтом запропонованої медичної допомоги чи припинення її після надання лікарем повної і достовірної інформації у зрозумілій для нього формі про стан здоров'я, прогноз і можливі наслідки такої відмови.

Конфіденційність медичної інформації

нерозголошення довірчої інформації щодо діагностики, лікування чи профілактики захворювання, а також про особисте, сімейне життя або інших відомостей про пацієнта, що стали відомими медичним працівникам у процесі надання медичної допомоги.

Недоторканність пацієнта

визначений законом механізм захисту особистості від фізичного, морального, психічного примусу при наданні медичної допомоги.

Самовизначення пацієнта

можливість пацієнта самостійно здійснювати вибір при отриманні медичної допомоги, а також під час його участі в процесі навчання, наукових і медико-біологічних дослідженнях.

Особисте майно пацієнта

документи, одяг, фінансові та матеріальні цінності, медикаменти, продукти харчування, предмети індивідуального користування, у т.ч. релігійні чи художні, що належать пацієнту.

Стаття 2 Законодавство України про права пацієнта

Законодавство України про права пацієнта складається з відповідних положень Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону, інших законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють відносини в галузі забезпечення і захисту прав пацієнта.

Право пацієнтів на соціальне обслуговування реалізується відповідно до законодавства України про соціальний захист населення.

Закони й інші нормативно-правові акти, що прийматимуться в Україні, не можуть обмежувати права пацієнта, передбачені цим Законом.

Стаття 3 Сфера застосування закону

Чинність цього Закону поширюється на громадян України, органи державної влади і місцевого самоврядування, заклади охорони здоров'я усіх форм власності, медичний персонал, що має відповідні кваліфікацію і навички, необхідні для надання медичних послуг, а також іноземних громадян і осіб без громадянства, які тимчасово чи постійно перебувають в Україні, якщо міжнародними договорами не передбачено інше.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4 Принципи забезпечення прав пацієнтів

Основним принципом цього Закону є дотримання прав людини в системі охорони здоров'я України.

Держава створює умови, що забезпечують реалізацію основних прав і свобод людини при наданні медичної допомоги і пов'язаних з цим державних гарантій, проголошених Конституцією України, чинним законодавством України і міжнародними документами, ратифікованими Україною.

Надання медичної допомоги кожному пацієнтові в Україні повинне грунтуватися на таких принципах:

- повага особистості пацієнта та його гідності, включаючи право на самовизначення;

- забезпечення захисту здоров'я в обсязі можливостей існуючих засобів профілактики і лікування хвороб;

- прагнення до досягнення максимальної якості медико-санітарної допомоги;

- забезпечення доступу до медичної інформації, що стосується особисто пацієнта, та її конфіденційності;

- недопущення будь-якої дискримінації стосовно доступу до медичної допомоги.