Про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів

  Модуль 5
«Законодавча підтримка охорони громадського здоров’я в Україні»


Проект

 

ЗАКОН УКРАЇНИ
«ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
ВІД ШКІДЛИВИХ НАСЛІДКІВ ВЖИВАННЯ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ»

Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади державної політики, спрямованої на попередження початку куріння серед дітей і молоді, зниження рівня вживання тютюнових виробів, сприяння здоровому способу життя з метою охорони здоров’я громадян від шкоди, що наноситься їхньому здоров’ю внаслідок розвитку захворювань, а також смертності, спричинених курінням чи іншим способом вживання тютюнових виробів.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

тютюн — стимулюючий засіб, одержаний шляхом переробки трав’янистої тютюнової рослини родини пасльонових, що містить нікотин;

тютюнові вироби -вироби (сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші), що повністю або частково виготовлені з тютюну та(або) його замінників, які впливають на фізіологічний стан людини під час їх вживання;

вживання тютюнових виробів — активне куріння, нюхання, смоктання чи жування тютюнових виробів в якості стимулюючого ефекту;

активне куріння тютюнових виробів — дії, що призводять до згорання тютюнових виробів, в результаті чого утворюється тютюновий дим, який вдихається курцем з метою отримання стимулюючого ефекту, а також виділяється в повітря;

пасивне куріння — вдихання разом з повітрям тютюнового диму, у тому числі змушене, особою, яка не курить;

інгредієнти тютюнових виробів — будь-яка речовина, за винятком тютюнового листу чи інших частин трав’янистої тютюнової рослини родини пасльонових, що використовується при виробництві (виготовленні) тютюнових виробів;

нікотин — алкалоїди, що містяться в тютюні і здатні викликати стимулюючий ефект та залежність від них у разі вживання;

смола — шкідливий для здоров’я сирий безводний безнікотиновий конденсат тютюнового диму, що призводить до виникнення злоякісних пухлин;

упаковка(пачка) — будь-яка форма пакування тютюнових виробів, що вміщує тютюнові вироби;

тютюновий дим — дим, що містить шкідливі для здоров’я людини речовини і виділяється в повітря внаслідок згорання тютюнових виробів при їх вживанні.

Стаття 2. Законодавство України про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів

Законодавство України про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров’я, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Мета та основні завдання Закону

Закон спрямовано на охорону здоров’я населення від негативних наслідків активного і пасивного куріння, інших способів вживання тютюнових виробів, обмеження доступу до тютюнових виробів дітей і молоді, попередження серед них початку куріння тютюнових виробів, покращання життя громадян та збільшення його тривалості.

Основними завданнями Закону є:

  1. визначення правових, економічних і організаційних засад державної політики, спрямованої на попередження вживання тютюнових виробів серед населення та зменшення рівня активного і пасивного куріння тютюнових виробів, що призведе до зменшення ризику розвитку захворювань, втрати працездатності та смертності громадян внаслідок куріння чи інших способів вживання тютюнових виробів;
  2. зменшення рівня смоли, нікотину, інших шкідливих речовин в тютюнових виробах з метою зменшення їх токсичності та підвищення якості тютюнової продукції;
  3. здійснення ефективного державного контролю за якістю тютюнових виробів, що виробляються в Україні або ввозяться в Україну;
  4. вжиття заходів для обмеження рекламування тютюнових виробів;
  5. забезпечення інформованості медичними працівниками закладів охорони здоров’я про наслідки куріння та удосконалення профілактичних, санітарно-просвітницьких заходів, спрямованих на боротьбу з куріння чи іншим способом вживання тютюнових виробів — фактору ризику для здоров’я населення;
  6. сприяння лікуванню та відмові від вживання тютюнових виробів;
  7. забезпечення охорони здоров’я та прав людини, яка не курить, на захист від впливу тютюнового диму;
  8. створення правових, економічних, інших умов, що сприятимуть зменшенню вживання тютюнових виробів і насамперед серед дітей і молоді;
  9. забезпечення інформованості населення про шкідливі наслідки вживання тютюнових виробів для здоров’я людини і особисто для кожного, незалежно від віку і стану здоров’я, та пропаганди здорового способу життя;
  10. посилення системи заходів, спрямованих на протидію незаконному обігу тютюнових виробів.

Стаття 4. Основні принципи здійснення державної політики, спрямованої на охорону здоров’я населення від їх шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів

Відповідно до мети та завдань цього Закону державна політика, спрямована на охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів грунтується на загальновизнаних таких принципах:

законності;

комплексності економічних, правових, медичних, інших заходів, спрямованих на охорону здоров’я населення шляхом попередження та зменшення рівня вживання тютюнових виробів;

поступовості та поетапності заходів, спрямованих на зменшення рівня вживання тютюнових виробів серед різних соціальних та вікових груп населення;

пріоритетності запобіжних заходів, спрямованих на попередження вживання тютюнових виробів серед дітей та молоді;

індивідуального підходу і доступності лікувально-профілактичної допомоги для кожного громадянина, який бажає кинути курити чи іншим способом вживати тютюнові вироби;

широкої інформованості населення про шкідливість для здоров’я вживання тютюнових виробів.

Стаття 5. Основні напрямки здійснення державної політики, спрямованої на охорону здоров’я населення від негативних наслідків вживання тютюнових виробів

Основними напрямками здійснення державної політики, спрямованої на охорону здоров’я громадян від негативних наслідків вживання тютюнових виробів є:

  1. створення правової основи, організаційних, економічних, інших умов для обмеження доступу вживання тютюнових виробів та запобігання поширенню тютюнових виробів серед дітей і молоді та інформованості населення про шкідливі наслідки для здоров’я активного і пасивного куріння чи іншого способу вживання тютюнових виробів;
  2. забезпечення доступності лікувально-профілактичної допомоги, ефективного медикаментозного забезпечення всім курящим особам, які бажають кинути курити;
  3. зміцнення матеріально-технічної бази охорони здоров’я та забезпечення реалізації комплексу заходів щодо зміцнення здоров’я, профілактики тютюнокуріння та лікування хвороб, спричинених вживанням тютюнових виробів;
  4. розроблення та впровадження загальнодержавних, регіональних науково-обгрунтованих програм профілактики тютюнокуріння.
  5. удосконалення сучасних методів регламентації шкідливих речовин в тютюнових виробах, забезпечення дотримання стандартів і нормативів при їх виробництві;
  6. забезпечення постійної ефективної підтримки державної політики в сфері боротьби з тютюнокурінням засобами масової інформації.

Стаття 6. Особливі вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, імпортом тютюнових виробів

Діяльність, пов’язана з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, імпортом тютюнових виробів, здійснюється за наявності ліцензії на зайняття відповідним видом господарської діяльності в порядку, встановленому законодавством.

Забороняється виробництво (крім виробництва для експорту), роздрібна та оптова торгівля, імпорт тютюнових виробів:

призначених для нюхання, смоктання чи жування;

в яких вміст смоли та нікотину в одиниці продукції перевищує граничні норми, зазначені у частині першій статті 7 цього Закону;

що містять менше 20 штук сигарет, цигарок або менше 10 штук сигарил у кожній упаковці (пачці);

на упаковці (пачці) яких відсутнє попереджувальне маркування тютюнових виробів про шкідливість вживання тютюнових виробів для здоров’я людини, про вміст смоли та нікотину в одиниці продукції, зазначених у статтях 7 і 8 цього Закону;

із використанням на їх упаковці (пачці) написів, назв, зображень, символічних чи інших знаків, що можуть ввести в оману щодо шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів, які віднесені до таких відповідно до міжнародних зобов’язань України.

Забороняється будь-яка фінансова підтримка, у тому числі надання пільг, виробнику тютюнових виробів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 7. Вимоги щодо вмісту смоли та нікотину, інших шкідливих речовин для здоров’я людини та інгредієнтів у тютюнових виробах

Вміст смоли та нікотину в тютюнових виробах повинен складати:

для нікотину — від 1,3 міліграма до 1,0 міліграма на сигарету;

для смоли — від 15 міліграмів до 10 міліграмів на сигарету.

Визначення вмісту смоли та нікотину, інших шкідливих для здоров’я людини речовин у тютюнових виробах здійснюється установами, організаціями та закладами, яким надано право випробування продукції на відповідність її вимогам безпеки для здоров’я та життя людини. Перелік таких установ, організацій та закладів визначається центральним органом виконавчої влади в галузі стандартизації за погодженням з Головним державним санітарним лікарем України.

Виробник або імпортер тютюнових виробів на вимогу центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я зобов’язаний, надати інформацію про вміст смоли, нікотину, інших шкідливих для здоров’я людини речовин та перелік усіх інгредієнтів, що містяться в тютюнових виробах.

Центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я зобов’язаний інформувати населення в засобах масової інформації про перелік шкідливих речовин, що містяться у тютюнових виробах, та шкідливість внаслідок цього їх вживання.

Стаття 8. Попереджувальне маркування тютюнових виробів

Виробник тютюнових виробів зобов’язаний на кожній упаковці (пачці) тютюнових виробів зазначати основне попередження «Про шкідливість куріння тютюнових виробів для здоров’я» та додаткові попередження про шкоду, яку наносить здоров’ю куріння тютюнових виробів (без зазначення автора попереджень — центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я), та інформацію про вміст смоли, нікотину, інших шкідливих речовин у тютюнових виробах.

Перелік додаткових попереджень про шкоду, яку наносить здоров’ю куріння тютюнових виробів затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я і підлягає періодичному, але не рідше одного разу на п’ять років перегляду.

Основне та додаткові медичні попередження , зазначені в частині першій цієї статті, повинні займати не менше 30 відсотків площі поверхні кожної найбільшої сторони упаковки (пачки) тютюнових виробів. Кожен виробник тютюнових виробів вибирає з переліку додаткових попереджень про шкоду, яку наносить здоров’ю куріння тютюнових виробів, шість попереджень, кожне з яких повинно бути розміщено на однаковій кількості упаковок (пачок) кожної марки тютюнових виробів.

Інформація про вміст смоли та нікотину, інших шкідливих речовин у тютюнових виробах розміщується на одній з бокових сторін кожної упаковки (пачки) і повинна займати не менше 20 відсотків сторони упаковки (пачки).

Тексти написів попереджень та інформації, які виробник тютюнових виробів зобов’язаний розміщувати на кожній упаковці (пачці) тютюнових виробів, повинні бути: чіткими і розбірливими; надрукованими напівжирним шрифтом на контрастному фоні; розміщеними на упаковці (пачці) так, щоб забезпечити його цілісність при відкриванні тютюнового виробу і не перекриватися марками акцизного збору; надрукованим так, щоб не можна було їх усунути (ліквідувати).

Кожна упаковка (пачка) тютюнових виробів має містити вкладиш-анотацію з короткою медичною інформацією, затвердженою центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я про те, що потрібно здійснити для того, щоб кинути курити, а також телефони медичних закладів і установ, що надають консультації і лікувально-профілактичну допомогу тим особам, які бажають кинути курити.

Стаття 9. Заборони, пов’язані з роздрібною торгівлею тютюнових виробів

Забороняється роздрібна торгівля тютюнових виробів:

особам, які не досягли 18 років;

через торгові автомати;

поштучно;

у приміщеннях торгівельних організацій, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту, спортивними товарами, лікарськими засобами;

працівниками торгівельних організацій, які не досягли віку 18 років;

у приміщеннях дошкільних, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, фізкультурно-спортивних закладів, у місцях проведення спортивних змагань та прилеглих до них територіях не ближче 200 метрів від зазначених закладів та організацій і місць, а також в інших місцях, визначених селищними, сільськими, міськими радами;

у непристосованих для продажу приміщеннях, що не відповідають вимогам, встановлених законодавством.

Забороняється реалізація тютюнових виробів, кількість яких в упаковці(пачці) менше 20 штук, а також включення тютюнових виробів до продовольчих товарів, що входять до армійських та будь-яких інших пайків.

Продавець тютюнових виробів має право вимагати від покупця, який купує тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, у разі, якщо він вважає, що покупець є неповнолітнім.

Стаття 10. Заборони, пов’язані з курінням тютюнових виробів

Куріння тютюнових виробів забороняється:

у міському загального користування та приміському транспорті, у повітряному, морському, річковому, залізничному транспорті (включаючи транспорт для міжнародних сполучень);

у закритих спорудах під час проведення спортивних змагань, занять фізичною культурою і спортом, інших масових заходів;

у закритих приміщеннях, крім приміщень для куріння, визначених їх власником або уповноваженою ним особою;

у місцях, визначених органами місцевого самоврядування.

Власник або уповноважені ними особи, чи орендарі відповідних транспортних засобів, споруд, окремих приміщень зобов’язані відвести та обладнати спеціальні місця для куріння тютюнових виробів, а також розмістити візуальну інформацію про розташування таких місць та про шкідливість куріння цих виробів.

Стаття 11. Пропагування знань про шкідливість вживання тютюнових виробів та програми заходів щодо обмеження та запобігання поширенню вживання тютюнових виробів

З метою запобігання вживання тютюнових виробів центральні органи виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, освіти, молодіжної політики, спорту і туризму, інформаційної політики, культури, захисту прав споживачів та підлеглі їм органи на місцях в межах їх повноважень зобов’язані не рідше одного разу в квартал забезпечувати розміщення соціальної реклами про шкідливість вживання тютюнових виробів для здоров’я людини та негативний вплив на її здоров’я шкідливих речовин тютюнового диму, та пропагувати здоровий спосіб життя.

Програми загальноосвітніх, професійно-освітніх навчальних закладів повинні містити розділи про шкідливість вживання тютюнових виробів та вплив шкідливих речовин тютюнового диму на організм людини, пропаганду здорового способу життя.

Кабінет Міністрів України розробляє та затверджує загальнодержавну програму заходів щодо обмеження та запобігання вживання тютюнових виробів.

Стаття 12. Профілактика вживання тютюнових виробів

Медичні працівники закладів охорони здоров’я усіх форм власності зобов’язані запобігти вживанню тютюнових виробів серед населення і насамперед серед дітей і молоді: надавати практичні поради щодо здорового способу життя, рекомендувати не починати курити чи іншим способом вживати тютюнові вироби або припинити їх вживання, роз’яснювати наслідки для здоров’я людини активного і пасивного куріння, і насамперед шкідливість куріння тютюнових виробів для здоров’я дітей, чиї батьки курять, проводити особам, які бажають кинути курити чи іншим способом вживати тютюнові вироби, відповідне лікування з застосуванням ефективної нікотинотерапії.

Медичні працівники, які працюють у відповідних навчальних закладах, повинні сприяти впровадженню в життя навчальних програм з профілактики вживання тютюнових виробів, орієнтовані на молодь.

Санітарно-епідеміологічні служби на місцях зобов’язані проводити роботу по роз’сненню населенню негативних наслідків для здоров’я людини тютюнових виробів, пропагувати здоровий спосіб життя. Центральний орган виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення зобов’язаний сприяти зазначеним службам у проведенні цієї роботи.

Стаття 13. Рекламування тютюнових виробів

Реклама тютюнових виробів не повинна містити зображення процесу куріння і заохочувати до вживання тютюнових виробів, а зобов’язана підкреслювати, що тютюнові вироби викликають нікотинову залежність.

Не допускається в засобах масової інформації рекламування тютюнових виробів відомими суспільними діячами та особами, які не досягли віку 25 років.

Забороняється реклама тютюнових виробів на радіо та телебаченні, у друкованих виданнях, призначених для дітей та молоді, в кіно та театрах, а також зовнішня реклама тютюнових виробів — щитах, екранах, установках, розташованих просто неба, на зовнішніх поверхнях будинків і споруд, на опорах вуличного освітлення, елементах вуличного обладнання, на афішах та об’явах тощо.

Забороняються фінансова підтримка культурних заходів, спортивних змагань, інших видів громадської активності виробником тютюнових виробів і поширення гуманітарної допомоги у вигляді тютюнових виробів.

Стаття 14. Моніторинг заходів реалізації державної політики, спрямованої на охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів

Для забезпечення реалізації основних напрямків державної політики, спрямованої на охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів, центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я повинен проводитися моніторинг ефективності вжитих заходів, що передбачатиме:

спостереження за поліпшення здоров’я населення у зв’язку з проведеними заходами, спрямованими на обмеження вживання тютюнових виробів і попередження початку їх вживання серед дітей та молоді;

визначення груп ризику, які потребують надання лікувально-профілактичної допомоги;

застосування діючих механізмів підтримки тим, хто кинув курити чи іншим способом вживати тютюнові вироби.

Стаття 15. Міжнародне співробітництво

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з відповідними міжнародними організаціями з питань контролю та протидії незаконному обігу тютюнових виробів для вжиття спільних заходів щодо запобігання поширенню вживання тютюнових виробів та боротьби з курінням, гармонізації державних стандартів з міжнародними стандартами, які визначають вимоги до безпеки тютюнових виробів. З цією метою здійснюється обмін інформацією, прогресивними технологіями виробництва тютюнових виробів, їх експорт та імпорт, професійний та науковий контакт відповідних органів і організацій.

Держава підтримує усі форми міжнародного співробітництва щодо запобігання поширеності вживання тютюнових виробів, що не суперечать законодавству України.

Стаття 16. Органи державного контролю за дотриманням положень цього Закону

Державний контроль за дотриманням положень цього Закону здійснюють відповідні центральні органи виконавчої влади та підлеглі їм органи на місцях межах повноважень, визначених законодавством.

Стаття 17. Відповідальність за порушення положень цього Закону

За порушення положень цього Закону суб’єкти підприємницької діяльності, посадові та інші особи притягуються до відповідальності згідно з законом.

Суб’єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафів у разі:

організації продажу тютюнових виробів у місцях, де заборонена їх реалізація, а так само у заборонений для їх реалізації спосіб — 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

реалізації тютюнових виробів без маркування встановленого законом, — 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

реалізації тютюнових виробів, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, — 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафів здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі стандартизації в порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення».

Посадові та інші особи притягуються до адміністративної відповідальності відповідно до закону за:

куріння у заборонених місцях;

порушення правил торгівлі;

відпуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо попереджувального маркування тютюнових виробів.

Стаття 18. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січні 2004 року.

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність з ним, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом.

3. До приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:

І) Доповнити Кодекс статтями 168-2 і 175-1 такого змісту:

«Стаття 168-2. Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо попереджувального маркування
Випуск у продаж у роздрібних торговельних підприємствах (організаціях) продукції, що не відповідає вимогам попереджувального маркування — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
«Стаття 175-1. Куріння у заборонених місцях
Куріння у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених сільськими, селищними, міськими радами — тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до одного неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

II) Статтю 156 викласти в такій редакції:

«Стаття 156. Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами
Роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору — тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених сільськими, селищними, міськими радами як такі, де роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів неповнолітній особі — тягне за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами з рук — тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Дії, передбачені частиною другою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої».

III) У частині другій статей 110 і 115 та у частині третій статей 117 і 119 слова і цифри «від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян» замінити словами «від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

IV) у статтях 218 і 219 цифри «179» замінити цифрами і словами «175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної місцевої ради), 179»;

V) у статті 221 слова і цифри «частинами першою і третьою статті 156» замінити словами і цифрами «частинами першою, третьою і четвертою статті 156».

VI) У статті 222:

у частині першій цифри «176» замінити цифрами і словами » 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної місцевої ради), 176″;

у пункті 1 частини другої в абзаці першому цифри «176» замінити цифрами і словами «175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної місцевої ради), 176»;

в абзаці третьому цифри «176» замінити цифрами і словами «статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної місцевої ради),176».

VII) У частині першій статті 244-4 цифри «170» замінити цифрами «168-2, 170»;

VIII) У статті 255:

у частині першій у абзаці другому пункту 1 цифри «176» замінити цифрами і словами «175-1 (про порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної місцевої ради), 176»;

у пункті 2 цифри «183» замінити цифрами і словами «175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної місцевої ради), 183»;

у абзаці другому пункту 9 цифри «179» замінити цифрами і словами «175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної місцевої ради),179».

IX) у частині першій статті 294 слова і цифри «частинами першою і третьою статті 156» замінити словами і цифрами «частинами першою, третьою і четвертою статті 156».